Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (6)Журнали та продовжувані видання (2)Реферативна база даних (17)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Луговський С$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 11
Представлено документи з 1 до 11
1.

Десятерик В. І. 
Регіональні особливості і структура етіологічних факторів при вогнищевих ураженнях щитоподібної залози в умовах інтенсивної промислової зони [Електронний ресурс] / В. І. Десятерик, С. П. Міхно, В. О. Гапон, С. П. Луговський // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 1. - С. 24-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2005_1_11
2.

Мартовицький Л. М. 
Проектування механізмів підйому кранів граничної вантажопідйомності [Електронний ресурс] / Л. М. Мартовицький, В. І. Глушко, А. І. Сочава, Г. В. Клименко, С. А. Луговський // Підйомно-транспортна техніка. - 2016. - № 1. - С. 32-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pidtt_2016_1_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 425.205 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Дмитруха Н. М. 
Характеристика імунотоксичної дії сполук свинцю з мікро- та наночастинками [Електронний ресурс] / Н. М. Дмитруха, С. П. Луговський, О. С. Лагутіна // Сучасні проблеми токсикології, харчової та хімічної безпеки. - 2014. - № 1-2. - С. 59-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/spt_2014_1-2_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 638.408 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Трахтенберг І. М. 
Свинець — небезпечний полютант. Проблема стара і нова [Електронний ресурс] / І. М. Трахтенберг, Н. М. Дмитруха, С. П. Луговський, І. С. Чекман, В. О. Купрій, А. М. Дорошенко // Сучасні проблеми токсикології, харчової та хімічної безпеки. - 2015. - № 3. - С. 14-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/spt_2015_3_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.442 Mb    Зміст випуску     Цитування
5.

Луговський С. П. 
Морфо-функціональні зміни у внутрішніх органах щурів при хронічному впливі на їх неушкоджену шкіру мікро- і наночастинок неорганічних сполук cвинцю [Електронний ресурс] / С. П. Луговський, М. М. Діденко, Н. А. Мельник // Сучасні проблеми токсикології, харчової та хімічної безпеки. - 2017. - № 3. - С. 34-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/spt_2017_3_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 402.858 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Беш Л. В. 
Труднощі диференціальної діагностики атопічного дерматиту в дітей [Електронний ресурс] / Л. В. Беш, О. І. Мацюра, Х. О. Якимович, Р. М. Пукаляк, С. В. Луговський // Здоров'я дитини. - 2018. - Т. 13, № 6. - С. 570-575. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2018_13_6_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.522 Mb    Зміст випуску     Цитування
7.

Луговський С. П. 
Закономірності емісії зважених у повітрі частинок на основних етапах експериментальної моделі рекуперації свинцю [Електронний ресурс] / С. П. Луговський, О. В. Демецька, М. М. Діденко, Н. А. Мельник, В. О. Мовчан, І. М. Андрусишина, М. А. Скорик // Український журнал з проблем медицини праці. - 2018. - № 3. - С. 55-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2018_3_8
В Україні проблема небезпеки свинцю привертає увагу у зв'язку з активним розвитком в останні десятиліття раніше відсутніх галузей промислового виробництва, серед яких провідного значення набули виробництва свинцево-кислотних акумуляторів і батарей та виплавка вторинного свинцю. Промислові аерозолі, що утворюються та виділяються в повітря під час виробництва та використання свинцю, характеризуються наявністю наночастинок. Це створює умови для ризиків здоров'ю працюючих і населення. Мета дослідження - вивчення особливостей емісії наночастинок (НЧ) у повітря під час відтворення в експерименті моделі технологічного процесу рекуперації свинцю. Емісію в повітря зважених частинок вивчали за допомогою дифузійного аерозольного спектрометра "ДАС 2702" (АероНаноТех). Розмір, форму, структуру НЧ визначали за методом динамічного розсіювання світла ("DinaSizer", Німеччина), а також за методом растрової електронної мікроскопії (РЕМ; мікроскоп "Tescan MIRA3"). Хімічний склад речовин досліджували за допомогою методу атомно-емісійної спектроскопії з індуктивнозв'язаною плазмою за допомогою АЕС "Орtima 2100 DV" ("Perkin-Elmer", США). Результати досліджень довели, що майже всі основні етапи технологічного процесу рекуперації свиніцю, що пов'язані з розігрівом, розплавленням, виплавкою та розливом свинцю характеризуються високим рівнем емісії у повітря наночастинок свинцю, що необхідно враховувати під час проведення гігієнічної оцінки умов праці та професійного ризику, а також під час розробцки та впровадження профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров'я працівників свинцевих виробництв. Висновки: встановлено, що технологічний процес рекуперації свинцю характеризується виділенням у повітря зважених частинок, концентрація яких на різних етапах перевищує фонові значення в 2,6 - 6,4 разу. Доведено, що 88,2 - 95,1 % усіх зважених у повітрі частинок мають розміри, що визначаються нанометровим діапазоном (1 - 100 нм) з максимумом їх розподілення у фракціях 5 - 10 нм, 10 - 15 нм і 15 - 20 нм. Показано, що збільшення емісії НЧ у повітрі супроводжується збільшенням концентрації свинцю, який визначає основні фізико-хімічні характеристики цих НЧ.
Попередній перегляд:   Завантажити - 348.801 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Луговський С. П. 
Морфофункціональні зміни у внутрішніх органах щурів за тривалого введення в черевну порожнину наночастинок оксиду заліза (Fe2O3) [Електронний ресурс] / С. П. Луговський, Н. М. Дмитруха, М. М. Діденко, Л. В. Бакало, О. С. Лагутіна, Н. А. Мельник // Український журнал з проблем медицини праці. - 2019. - Т. 15, № 3. - С. 228-239. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2019_15_3_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 3.938 Mb    Зміст випуску     Цитування
9.

Луговський С. П. 
Морфофункціональні зміни шкіри щурів при тривалому нанесенні на її непошкоджену поверхню наночастинок оксиду заліза (Fe2O3) [Електронний ресурс] / С. П. Луговський, М. М. Діденко, Н. М. Дмитруха, Л. В. Бакало, О. С. Лагутіна, В. О. Мовчан, Н. А. Мельник, В. М. Зінченко // Український журнал з проблем медицини праці. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 23-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2020_16_1_5
Контант з наночастинками (НЧ) оксиду заліза (Fe2O3) та їхнє надходження в організм людини може відбуватись на підприємствах гірничодобувної та металургійної промисловості, де вони присутні в складі аерозолю конденсації, а також при застосуванні штучносинтезованих НЧ у медицині та фармації. Небезпека впливу НЧ Fe2O3 на живий організм пов'язана з їхніми особливими фізико-хімічними властивостями. Питання впливу НЧ Fe2O3 на працюючих при потраплянні їх в організм крізь непошкоджену шкіру залишається не вивченим. Це обумовлює актуальність і необхідність проведення комплексних морфологічних досліджень шкіри в умовах експерименту. Мета дослідження - вивчення особливостей морфологічних змін шкіри щурів при тривалому впливі на її непошкоджену поверхню НЧ Fe2O3 розміром 19 і 75 нм. Об'єкт дослідження - НЧ Fe2O3 і щури-самці лінії Вістар (n = 24), розподілені на 3 групи (1 контрольна та 2 дослідних). В експерименті були використані колоїдні розчини Fe2O3 з НЧ розміром 19 і 75 нм. Виконані морфологічні дослідження шкіри з використанням загальноприйнятих і спеціальних гістологічних та гістохімічних методів, а також статистичний аналіз результатів. Встановлено, що тривалий вплив на непошкоджену шкіру щурів колоїдних розчинів НЧ Fe2O3 розміром 19 і 75 нм призводить до морфологічних змін усіх шарів епідермісу (рогового, зернистого та базального) і різних структур дерми (кровоносних капілярів, колагенових та м'язових волокон, волосяних фолікул, голокринових залоз). При цьому слід зазначити, що НЧ дрібного розміру (19 нм) порівняно з НЧ великого розміру (75 нм) частіше виявлялися в цитоплазмі клітин епідермісу та дерми. Це призводило до більш виражених структурних змін. Висновки: НЧ Fe2O3 різних розмірів за тривалої дії на непошкоджену шкіру щурів призводять до морфологічних змін усіх шарів епідермісу, які характеризують порушення процесу кератинізації, про що свідчать потовщення або стоншення рогового шару, його розшарування, набряк, зменшення кератогіалінових глибок у зернистому шарі й дистрофічні зміни кератиноцитів базального шару. Характерними змінами в дермі були набряк і набухання волокнистих структур, ендотелію кровоносних судин, волосяних фолікулів. Наявність морфологічних змін є результатом впливу на клітини структур епідермісу та дерми дрібних гранулярних щільних включень, виявлення яких відбувається завдяки їхній спорідненості до протеїнів і здатності до взаємодії з ними. Встановлені структурні зміни свідчать про порушення бар'єрних властивостей шкіри й дають підставу стверджувати можливі шляхи проникнення НЧ Fe2O3 в організм. Більш характерні ознаки структурних змін визначаються за дії НЧ Fe2O3 розміром 19 нм.
Попередній перегляд:   Завантажити - 545.769 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Луговський С. П. 
Сучасні підходи до тестування та регламентації наноматеріалів [Електронний ресурс] / С. П. Луговський, О. В. Демецька, В. Г. Цапко // Український журнал з проблем медицини праці. - 2019. - Т. 15, № 4. - С. 263-270. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2019_15_4_3
Сьогодні існує ряд перешкод для ефективної оцінки наночастинок і наноматеріалів на предмет безпеки та впливу на навколишнє середовище. Також залишається відкритим питання нормування продуктів нанотехнологій. Мета дослідження - проаналізувати сучасні стратегії тестування та нормування наноматеріалів і визначити основні питання, відповіді на які сприятимуть поліпшенню оцінки ризиків і зменшенню потенційної небезпеки для людини та довкілля. Проведено аналіз нормативно-правового регулювання у сфері нанотехнологій і наукових публікацій, присвячених тестуванню та нормуванню наночастинок і наноматеріалів з використанням електронних ресурсів і баз даних WHO, ILO, PubMed за допомогою бібліосемантичного методу. Зазначено, що безпека наноматеріалів може бути забезпечена шляхом проведення випробувань на тваринах лише в крайньому випадку. Відсутність адекватних фізико-хімічних характеристик наночастинок обмежує надійність результатів токсикологічних досліджень. Оцінка небезпеки кожного окремого варіанта наноматеріалу є нездійсненою та небажаною з економічних причин. Науково обгрунтовані підходи до групування наноматеріалів надають змогу прогнозувати токсичність речовини шляхом порівняння її з іншими подібними речовинами. Висновки: надійна та достатня характеристика матеріалу є обов'язковою вимогою до початку досліджень токсичності. У токсикологічних дослідженнях слід уникати використання наночастинок лабораторного або екзотичного типу та/або у високих дозах. Необхідним є розробка стандартизованих методологічних підходів in vitro. Наночастинки, які є побічним процесом не нанотехнологічних виробничих процесів, на сучасному етапі не підлягають гігієнічній регламентації. Для встановлення тимчасових розрахункових регламентів для наноматеріалів можуть бути використані коефіцієнти безпеки та використано підхід щодо групування наноматеріалів.Сьогодні існує ряд перешкод для ефективної оцінки наночастинок і наноматеріалів на предмет безпеки та впливу на навколишнє середовище. Також залишається відкритим питання нормування продуктів нанотехнологій. Мета дослідження - проаналізувати сучасні стратегії тестування та нормування наноматеріалів і визначити основні питання, відповіді на які сприятимуть поліпшенню оцінки ризиків і зменшенню потенційної небезпеки для людини та довкілля. Проведено аналіз нормативно-правового регулювання у сфері нанотехнологій і наукових публікацій, присвячених тестуванню та нормуванню наночастинок і наноматеріалів з використанням електронних ресурсів і баз даних WHO, ILO, PubMed за допомогою бібліосемантичного методу. Зазначено, що безпека наноматеріалів може бути забезпечена шляхом проведення випробувань на тваринах лише в крайньому випадку. Відсутність адекватних фізико-хімічних характеристик наночастинок обмежує надійність результатів токсикологічних досліджень. Оцінка небезпеки кожного окремого варіанта наноматеріалу є нездійсненою та небажаною з економічних причин. Науково обгрунтовані підходи до групування наноматеріалів надають змогу прогнозувати токсичність речовини шляхом порівняння її з іншими подібними речовинами. Висновки: надійна та достатня характеристика матеріалу є обов'язковою вимогою до початку досліджень токсичності. У токсикологічних дослідженнях слід уникати використання наночастинок лабораторного або екзотичного типу та/або у високих дозах. Необхідним є розробка стандартизованих методологічних підходів in vitro. Наночастинки, які є побічним процесом не нанотехнологічних виробничих процесів, на сучасному етапі не підлягають гігієнічній регламентації. Для встановлення тимчасових розрахункових регламентів для наноматеріалів можуть бути використані коефіцієнти безпеки та використано підхід щодо групування наноматеріалів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 207.539 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Квітницька-Рижова Т. Ю. 
Вікові морфо-функціональні зміни мастоцитів міокарду при моделюванні інсулінової резистентності та її фармакологічній корекції [Електронний ресурс] / Т. Ю. Квітницька-Рижова, С. П. Луговський, П. П. Клименко, С. А. Михальський, С. П. Малишева // Журнал неврології ім. Б. М. Маньковського. - 2021. - Т. 9, № 3. - С. 22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jorn_2021_9_3_22
Попередній перегляд:   Завантажити - 512.819 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського